ЯК ГОТУВАТИ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ

Рекомендації психолога учням

1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.

2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.

3. Точно й детально записуй, що задано з кожного предмета.

4. Навчися користуватися словниками й довідниками. З'ясовуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.

5. Якщо в тебе є комп'ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.

6. Якщо матеріал, який подавали на уроці, є для тебе складним, повтори матеріал цього ж дня, навіть якщо наступний урок буде лише через кілька днів.

7. Починаючи виконувати завдання, думай не тільки про те, що треба зробити (тобто про зміст завдання), а й про те, як (за допомогою яких прийомів, засобів) це можна зробити.

8. У разі потреби звертайся по допомогу до дорослого або до однокласників.

9. Починаючи виконувати уроки, відкрий щоденник, подивися, чи всі завдання ти записав.

10. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.

11. Прибери зі столу все зайве - те, що може відвертати твою увагу. Приготуй те, що потрібно для виконання першого завдання (підручник, зошити, карти, олівці, словники, довідники тощо). Після того як підготуєшся до першого уроку, прибери все й приготуй те, що потрібно для виконання наступного.

12. Між уроками роби перерви.

13. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам'ятати.

14. Перш ніж виконувати письмові завдання, зрозумій і вивчи правила до них.

15. Читаючи параграф підручника, став собі запитання: про що (або про кого) йдеться в цьому тексті тощо.

16. Шукай зв'язок кожного нового поняття, явища, про яке ти дізнаєшся, з тим, що ти вже знаєш. Співвіднось нове з уже відомим. Стеж за тим, щоб це були не випадкові, зовнішні зв'язки, а головні зв'язки за змістом.

17. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацьовуй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів.

18. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, упродовж кількох днів, рівномірно розподіляючи навантаження.

19. Готуючись до усних уроків, використовуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам'ятати матеріал. До них необхідно звертатися, відповідаючи на уроці. Чим краще ти вмієш користуватися картами, схемами, таблицями, тим вищою буде оцінка.

20. Спробуй у підготовці усних завдань використовувати метод «5 П», розроблений американськими психологами1. За даними психологів США, такий метод дає змогу зосередити увагу на найважливішому в тексті й сприяє кращому його запам'ятовуванню.

21. Складай план усної відповіді.

22. Перевіряй себе.

Пам'ятай

Ми найкраще запам'ятовуємо:

• те, чим постійно користуємося;

• те, до чого нам треба буде повернутися (перервані дії);

• те, що нам потрібно;

• те, що ми можемо пов'язати з іншими нашими знаннями й уміннями;

• те, що пов'язано з нашими переживаннями (і приємними, і неприємними).

---

Поради підліткам

Ефект кривого дзеркала
Підлітки часто вважають, що не потребують контролю та порад батьків. Однак вони або кривлять душею, або помиляються, або кажуть так через недовірливі стосунки з дорослими. Часто тінейджери дивляться не зовсім під тим кутом, під яким може тверезо оцінити ситуацію дорослий. Іноді, наприклад, вони змушують себе повірити у те, що їх симпатія — велике кохання, і роблять через це купу дурниць. Поради ж і зауваження батьків вони сприймають «в багнети». Часто виникає бажання помсти. Зробити на зло дорослим, нехай і завдавши при цьому шкоди собі. Буває, що теми про ЦЕ діти сприймають як жест недовіри, осуду чи докору.

Порада:

Частіше аналізуй слова батьків і свою реакцію на них. Уяви, якби ту ж саму пораду ти почув від друзів. І пам’ятай, що усі намагання «втрутитись» у твоє приватне життя викликані нічим іншим, як любов’ю батьків (нехай навіть іноді поради ці не зовсім обґрунтовані).

Бути попереду

Дуже часто на долю підлітків, котрі мають авторитет у своїх колах, припадає чи не найтяжче випробування: спробувати все, та ще й одним з перших. Аби не втратити свою «популярність», тінейджери йдуть ледь не на все: паління, випивка, наркотики, секс... Це стосується і тих, хто сильно піддається впливу оточуючих. Іноді гнітить думка про те, що він позаду всіх. Отут і починається важкий і тернистий шлях помилок!

Порада:
Ніколи не забувай, що ти людина, а отже, маєш гідність! Якщо ти чогось не хочеш робити, то й не варто, навіть якщо так вчиняє авторитет або ти і сам є авторитетом. Твоє життя — тільки твоє, а не когось іншого і думати про вчинки маєш саме ТИ!

Страшно й соромно спитати

Безперечно, в кожного підлітка виникають особисті відверті питання. Вони б радо поділилися своїми переживаннями, але, як ми вже казали, бояться. Тут причин декілька: не дуже теплі стосунки з батьками, відчуття сорому, провини тощо. Проте краще дізнатись завчасно, аніж потім розплачуватись за свою необізнаність.

Порада:

Якщо тобі не під силу заговорити про щось інтимне з батьками, подзвони в «телефон довіри», або звернися до психолога. До речі, ти можеш ставити запитання і про проблеми, пов’язані з конфліктами, шкільними негараздами, алкоголем, наркотиками тощо.

Отже, навіть у найтяжчі хвилини твого життя у тебе є до кого звернутися. Ти не один! Пам’ятай про це!

МІФИ ПРО ПСИХОЛОГА

Міф 1. Психолог і психіатр − одне і теж, і якщо ти ходиш до психолога − значить ти псих. Психіатр − це лікар, який пігулками лікує психічні захворювання як-от шизофренія та інші. Психолог − працює із здоровими людьми, які потрапили в проблемну ситуацію (проблеми в навчанні, сімейні стосунки, стосунки в колективі, стосунки між дітьми і батьками, проблеми в спілкуванні, вибір життєвого шляху, самореалізація, конфлікти і багато іншого).

Міф 2. До психолога звертаються тільки «слабаки». Якщо у людини болить зуб, вона йде до стоматолога і вважає це за правильне. Чи повинна вона бути сильною і терпіти біль? А якщо щось болить в душі? До психолога звертається людина, яка відчуває потребу змінити своє життя в той або інший бік і шукає грамотний та ефективний спосіб цих змін. Психолог − фахівець, який може допомогти знайти такий шлях, унікальний для кожного.

Міф 3. Завдання психолога - якомога швидше розібратися в проблемі клієнта, дати вірну пораду. Взагалі, психолог не повинен розібратися в проблемі клієнта і вирішити її. Він повинен допомогти людині, створити умови, щоб вона сама це зробила - розібралася у собі й ситуації, прийняла оптимальне рішення.

Міф 4. У психолога не повинно бути проблем, інакше який же він психолог і як може допомогти іншим?! Психолог - така ж людина, як і кожен. У нього можуть бути і бувають проблеми. Єдине, що потрібно від хорошого фахівця, це усвідомлювати свої проблеми, тримати їх під контролем, щоб вчасно відстежити, якщо його проблеми починають заважати ефективній роботі з клієнтом.

Що краще, нагодувати голодного рибою чи навчити його рибалити?? Психолог не чарівник, що одним помахом палички вирішує усі мислимі й немислимі проблеми! Але він може Вам вручити вудочку, тобто озброїти знаннями, навчити контролювати себе, допомогти поглянути на труднощі з усіх сторін.

Як позбутися осінньої депресії

У міжсезоння загострюються всі недуги і практично кожен знайомий з осінньою нудьгою і весняним авітамінозом. Але ж нам в будь-який час року потрібно працювати, начатися.

Так як же боротися з лінню або так званої осінньою депресією? По-перше, потрібно всіма можливими способами підняти свій імунітет, щоб не захворіти. Почати прийом полівітамінів, їсти більше фруктів, пити соки й одягатися по погоді.

В ті осінні дні, коли зливи ще не почалися або просто гарно й сонячно, саме час вирушити на природу і запастися позитивом на зиму. Ну а якщо на вулиці осінній дощ, - це прекрасний привід, щоб сховатися під ковдрою і провести кілька годин за переглядом улюбленого фільму.

До речі, осінь прекрасний час для фотосесії і навіть дощ тому не перешкода. Навпаки, стільки ідей виникає при створенні фотографій в дощову погоду.
Навіщо мучити себе виснажливими дієтами навесні, коли можна почати готувати своє тіло до наступного літа вже сьогодні. Запишіться у фітнес-клуб, почніть стежити за харчуванням або бігати вранці з друзями, спорт подарує заряд бадьорості і не залишить шансів появи поганого настрою.

Більше спілкуйтеся, веселіться, - ніяка депресія вам не страшна. Милуючись природою, любіть і будьте коханими..Зберіть гербарій, він допоможе вам розслабитися, зберіть друзів і влаштуйте фотосесію. ОСІНЬ - ПОРА РОЗВАГ!

Осінь асоціюється у нас з похмурою погодою, дощем і ... поганим настроєм. Уникнути даного явища не так-то просто, і не кожному це під силу.
Але все ж можна за допомогою деяких рекомендацій трохи пом'якшити осінню депресію.

1. Необхідно багато спати. Під час сну всі процеси перебудови відбуваються швидко, відновлення сил відбувається відповідно. Але це не означає, що спати треба цілий день. Спати потрібно тільки вночі, біоритм порушувати не рекомендується. Жінки мають потребу в 10-годинному сні. Спати потрібно лягати о 22 годині.

2. Занятися активним спортом. Активний спорт є відмінним ліками від депресії. 3. 3.Викид енергії. Якщо вас буде оточувати весела і добродушна компанія, то і про депресію ви не згадаєте. Депресія - це вірус, який передається від однієї людини до іншої. Навіщо хандрити? Сходіть на дискотеку або посидьте з усією родиною в кафе.

4. Світло, світло і ще раз світло! Світло здатне виробляти гормон ендорфін, який допомагає не тільки підвищити настрій, але й підняти працездатність мозку. Не треба економити восени, увімкніть скрізь світло, лампи, ваша кімната і робоче місце має бути залито яскравим світлом.

Осіння депресія викликана у багатьох хронічною втомою. Якщо люди не помічають її влітку, то восени відбувається загострення. У зв'язку з цим і загострюються хронічні захворювання. Не хворійте, з'їжте чогось смачненького і веселіться. Удачі вам!

Поради випускникам щодо іспитів

Використайте найпростішу йогівську вправу. Заплющте очі і подумки перенесіться на берег океану. Нехай ваш мозок насичується киснем і заспокоюється.

Усміхайтесь, навіть якщо вам не дуже хочеться. Сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи лімфоцити крові.

Живіть активно. По-перше, активні рухи перешкоджають накопичуванню адреналіну, по-друге, відволікають від негативних думок: " Я не здам", "Я не знаю".

Не вдягайте на іспит червоний одяг. Цей колір підвищує кров'яний тиск.

Зосередьтеся не на собі, а на змісті відповіді. Відстороніться від усього непотрібного.Покажіть себе на іспиті якнайкраще.

Складіть план відповіді на іспиті- це теж заспокоює. Ваша мета скласти іспит якнайкраще.

Шкідлива смакота

Усі знають, наскільки шкідлива така смакота, як чипси й сухарики! При дитині не їжте їх, не дражніть його!

До складу чипсів зазвичай входять не лише картопля й олія, але й ароматизатори, наприклад смак «сметана й цибуля» (в ньому містяться підсилювачі смаку й аромату E-621, E-627, E-631), суха молочна сироватка, регулятор кислотності (молочна кислота, яблучна кислота), дріжджі сухі, гідролізований рослинний білок (соя), домішки для запобігання злежуванню (E-551), чорний мелений перець.

Як ви розумієте, сухарики теж навряд чи можна назвати корисними.

Практично всі солодкі газовані напої містять у своєму складі суміш хімічних домішок, барвників, підсолоджувачів, ароматизаторів, стабілізаторів, вуглекислого газу й інших штучних речовин, які роблять напій приємним на смак і запах, але небезпечним для здоров'я.

Солодкі напої насичені калоріями, у той час як макро- і мікроелементів у них міститься дуже мало або вони відсутні взагалі.

Насильство в сім’ї

Що ми зазвичай розуміємо під насильством?

Найчастіше тільки фізичне насильство ми вважаємо насильством.

Нам складно припустити, як часто ми самі демонструємо насильство або стаємо жертвами.

Виявляється, насильство – це ще й:

• Погроза нанесення собі або іншому тілесних ушкоджень;

• Невиразні погрози, як-от: «ти в мене дограєшся!»;

• Погрози піти, забрати дітей, не давати грошей подати на розлучення, розповісти про щось;

• Заподіяння шкоди домашнім тваринам ( щоб помститися партнеру);

• Ламання та знищення особистих речей;

• Використання брутальних слів, лайка;

• Принижування, ображання, постійне підкреслювання недоліків;

• Контролювання, обмеження в спілкуванні, стеження;

• Заборона лягати спати, або насильне позбавлення сну;

• Звинувачування у всіх проблемах;

• Крити кування думок, почуттів, дій;

• Поводження із ним/нею як із прислугою;

• Ігнорування.

Насильством щодо дітей слід вважати:

• Нехтування дитиною;

• Нехтування обов’язків стосовно дитини;

• Відсутність в сім’ї доброзичливої атмосфери;

• Недостатнє забезпечення дитини наглядом та опікою;

• Втягування дитини в з’ясування стосунків між батьками та використання її з метою шантажу;

• Недостатнє задоволення дитини в їжі,одязі, освіті, медичній допомозі, за умови, що батьки матеріально спроможні зробити це;

• Використання алкоголю до втрати самоконтролю над дітьми;

• Нездатність забезпечити дитині необхідну підтримку, увагу, прихильність.

Не складно помітити, що все це не рідкість у наших сім’ях. Ми не розглядаємо це як щось особливе. Так поводилися наші батьки, батьки їхніх батьків. Така поведінка стала для нас звичною. І часто ми просто не замислюємось над тим, як це може вплинути на нас самих і наших дітей.

Коли виникає конфлікт, дорослі часто так захоплюються ним, що думають тільки про те, як відстояти свою позицію. Їм однаково, що відбувається в навколишньому світі. Діти, безумовно, не можуть бути сторонніми спостерігачами.

Чи знаєте ви, що:

• Діти бачать, чують та пам’ятають більше ніж думають дорослі. Нам здається, що дитина в цю хвилину не бере участі в конфлікті (захоплена грою,дивиться телевізор, перебуває в іншій кімнаті). Але насправді діти завжди знають коли батьки сваряться.

• Діти різного віку по-різному реагують, але на всіх дітей, навіть на немовлят, впливає домашнє насильство.

Будь-яке домашнє насильство, не залежно від того спрямоване воно безпосередньо на дитину чи іншого члена сім’ї, травмує дитину!

Як діти реагують на насильство в сім’ї:

• Діти зазнають почуття провини, сорому і страху, так, ніби вони відповідальні в насильстві, яке їм доводиться спостерігати.

• Діти відчувають сум.

• Діти відчувають гнів, тому що вони не спроможні змінити те, що відбувається в сім’ї.

Як ці переживання відбиваються на поведінці дітей?

Вони можуть:

Реагувати надто агресивно;

Не визнавати авторитетів;

Бути пасивними чи пригніченими;

Мати вигляд заляканих;

Скаржитися на головний біль, постійне відчуття втоми, сонливість тощо.

Пам’ятайте!

В сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як впоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.

Які уроки може отримати дитина, що стикається з домашнім насильством?

Діти, що були свідками насильства в сім’ї, засвоюють:

1. Насильство – це засіб розв’язання конфліктів або отримання бажаного. Цю навичку вони переносять спочатку в дитячий садок і школу, потім у дружні і близькі стосунки, а потім у свою сім’ю та своїх дітей.

2. Негативні форми поведінки в суспільстві – найвпливовіші. Діти переконуються, що тиск та агресія призводять до бажаного результату, і не шукають інших способів взаємодії з іншими людьми. Вони не знають про те, що можна домогтися бажаного, не обмежуючи прав іншого.

3. Довіряти людям, особливо дорослим – небезпечно. У своїх сім’ях діти не мають прикладу позитивних стосунків. Тому їм складно встановити близькі стосунки з іншими людьми. Вони не спроможні розуміти почуття інших людей.

4. Свої почуття й потреби не можна виявляти відкрито. Дитина не може виявити свої справжні стосунки в сім’ї, тому що до неї просто нікому немає діла, або за цим настане покарання. Врешті-решт вона втрачає цю навичку – виявляти свої справжні почуття.

Дієві негативні почуття – вони привертають увагу, піднімають авторитет – тому тільки їх і варто проявляти.

В результаті дитина:

• Або приховує свої почуття в сім’ї, знаходячи їм вихід на вулиці, в школі;

• Або керується принципом – мовчи, терпи і принижуйся.

У сім’ях, де в стосунках з дітьми переважають контролювання, нехтування дитячими проблемами, тиск приниження один до одного, дитина може вирости агресивною або забитою, такою, яка не вміє постояти за себе. Тому ми повинні частіше думати про те, кого ми хочемо виховати. Ми весь час маємо пам’ятати, що дитина – це наше дзеркало.

Коли дитина стала свідком проявів насильства в сім’ї

1. Допоможіть дитині поділитися своїми почуттями з кимось із дорослих. Дуже важливо, щоб це була людина, якій дитина довіряє. Якщо дитині буде з ким поговорити, її страхи та почуття самотності зменшаться. Слід обов’язково вислухати дитину до кінця, не перебиваючи та не оцінюючи її. Необхідно дати їй можливість просто висловити те, що накопилося в душі. Дуже важливо, щоб дитина зрозуміла, що розповідь про болісні почуття полегшує біль.

2. Обговоріть з дитиною ситуацію, що склалася, її причини, можливі наслідки.

3. Іноді діти вважають себе винними втому, що сталося між батьками. Допоможіть дитині зрозуміти: в тому, наприклад, що батьки сваряться, немає її провини.

4. Якщо ви відчуваєте, що не в змозі допомогти дитині, зверніться до сімейного психолога.

Пам’ятайте!

По-справжньому допомогти дитині ви зможете тоді, коли допоможете собі.

Припинити домашнє насильство можна, навчившись поважати іншу думку, інші індивідуальні особливості, інший стиль поведінки.

Це тільки деякі поради. Спробуйте скористатися ними або знаходьте свої. Не впадайте в розпач, коли щось не виходить. З часом у вас буде виходити краще і краще. Все у ваших руках. Від вас залежить, чи залишиться все як було, чи зміниться на краще.